Основна інформація

Докладній опис

Азот необхідний для росту лози, але тільки в невеликих кількостях. Надлишок азоту може бути шкідливим для якості винограду, оскільки азот сприяє виробленню білків на шкоду фенольним сполукам. Постачання азоту в ґрунт приблизно 30-50 кг/га/рік, залежно від сорту та методу вирощування, може задовольнити потреби культури в азоті. Також можна розглянути використання позакореневого обприскування.
Фосфор відіграє важливу роль у вегетативному розвитку винограду. Наявність мікоризи та інших мікроорганізмів на кореневому рівні дозволяє добре використовувати запаси фосфору в ґрунті.

Бажано вносити в ґрунт щорічну дозу фосфату приблизно 15-20 одиниць/га. Калій впливає на обмін речовин у лозі, а також на кислотність. Пік попиту припадає на розпускання бутонів і на фазу дозрівання. Негативний вплив дефіциту калію на якість може виникнути ще до того, як ми помітимо будь-які візуальні симптоми. Цукристість винограду знижується, кислотність залишається високою, а синтез фенольних сполук обмежений. Для ефективного внесення калію рекомендується вносити в середньому близько 60-80 кг/га/рік, залежно від сорту та методу виробництва.
Пропонується мати баланс у застосуванні калію та магнію на основі аналізу співвідношення K/Mg. Це дозволяє уникнути конкуренції між цими двома елементами за поглинання корінням. Мікроелементи відіграють важливу фізіологічну роль у всіх метаболізмах рослин, таких як фотосинтез, дихання та транспортування енергії. Дефіцит заліза виникає частіше і пов’язаний з вирощуванням винограду на вапняних ґрунтах, де залізо залишається зв’язаним у ґрунті через високий pH і, отже, недоступне для рослин.

Біостимуляція (наприклад, Basfoliar^® Kelp SL) на винограді починається з правильного внесення добрив у ґрунт із повними програмами фертигації Hakaphos^® або NovaTec^® Solub. Для позакореневого підживлення рекомендовані Basfoliar^® Bor SL і Fetrilon^®.